16.09.20.

Юлія Миронівна Селіхова, директор КЗК «Централізована система публічних бібліотек Перещепинської міської ОТГ Дніпропетровської області».

 

 

Настрій осіннього парку.

 

Настрій осіннього, тихого парку,

Блискучим золотом на вітрі вже бринить,

Черемха сипле одягом розкішним,

Могутній берест замиловано шумить.

Зчинили галас ворони на гіллях,

Відчувши осені відважну вже ходу,

На клені горлиці шепочуться в довір’ї,

І я, милуючись, стежиною іду.

Настрій осіннього парку,

Легеньким дотиком спада мені до ніг,

Стоять у тиші стели й обеліски,

В них закарбоване життя з тяжких доріг.

Тут благородність сипле зорепадом,

Вечірні сутінки на черзі вже стоять,

Осінній парк в багрянцевих принадах,

Кличе до роздумів у тиші, і мовчать.

Як пахне хліб…

 

Ти знаєш, як пахне хліб?

Звичайно ж, пшеничним ланом,

Вітрами, що граються з ним,

Дорогами, що стеляться до лану.

Ти знаєш, як пахне хліб?

Звичайно ж, дощами й громами,

Волошками із маками в полях,

І полотном, що виткане з туману.

Ти знаєш, як пахне хліб?

Звичайно ж, снігами талими,

Життям, ростками навесні,

Що тягнуться до світла на проталинах.

Ти знаєш, як пахне хліб?

Звичайно ж, минулим далеким,

Землею лицарів і пращурів твоїх,

Де розкошують наші символи – лелеки.

Ти знаєш, як пахне хліб?

Звичайно ж, ранковими росами,

І духом українським у краях,

Де золотавіють поля в рясних покосах.

Ти знаєш, як пахне хліб?

Звичайно ж, боями і втратами,

Де воля і просторів широчінь

Була устелена загиблими солдатами.

Ти знаєш, як пахне хліб?

Звичайно ж, налитим колосом,

Що в сонця променях зорить,

Й шепочеться притихлим голосом.

Ти знаєш, як пахне хліб?

Звичайно ж, тяжкою працею,

Людини – хлібороба – трударя,

Його любов’ю до землі та вдачею.

Ти знаєш, як пахне хліб?

Століттями, що закурявились роками,

Степом рідним, долею доріг,

І втомленими працею руками.

Ти знаєш, як пахне хліб?..

                                                                       

2020 р.