Щорічно в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 1932-1933 років, що організувала радянська влада з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору, який забрав мільйони життів на території України та Кубані. За оцінками Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, у 1932-1933 років від голоду померли 10,5 мільйонів українців. Найбільше постраждали колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих.
  Вперше вшановувати пам’ять жертв голодоморів почали в 1998 році згідно з указом тодішнього президента Леоніда Кучми. Сучасну назву і дату пам’ятного дня визначив указ наступний президент Віктор Ющенко в травні 2007 року. А 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні", згідно з яким Голодомор був визнаний геноцидом українського народу.