Перещепинська міська територіальна громада охоплює територію розташовану вздовж лівого берега річки Оріль, на півночі Сарівського району, на межі Дніпропетровської і Харківської областей.
Датою заснування Перещепиного вважається 1764 рік. Стосовно назви «Перещепине» існує дві версії: в одній говориться що назва походить від географічного положення міста - «прикордонне це урвище начебто перещеплювало, тобто розділяло Гетьманщину від Запоріжжя»; за іншою - поселення назване на честь його засновника, козака Перещепи.
Перещепине вважалося однією з головних слобод Орільської паланки.
З 1938 року Перещепине віднесено до категорії селищ міського типу, до 1963 року було районним центром Перещепинського району, а з 1963 року Перещепинська селищна рада ввійшла до складу Новомосковського району.
До об’єднання територія ради займає площу 15678 га. Населення близько 12 тис. чоловік.
Міській раді підпорядковано п’ять сіл : с. Козирщина, с. Малокозирщина, с. Свічанівка, с. Олександрія, селище Вишневе.
У червні 1963 р. в районі Перещепиного геологи виявили значні родовища природного газу.
У січні 1966 року вступив у дію газопровід Перещепине – Дніпропетровськ. Першу на Дніпропетровщині нафту було видобуто з надр району в 1964 р.
Наприкінці 60-х років почалося спорудження каналу Дніпро – Донбас, який мав забезпечити водою Донецький басейн, а згодом, другою чергою, і м. Харків. За самовіддану працю на спорудженні каналу багатьох робітників, мешканців Перещепиного, удостоєно державних та урядових нагород. З будівництвом каналу пов’язана забудова мікрорайону 5-ти поверховими будинками, зведення дитячого комбінату, середньої школи № 1 на 1360 місць, СШ № 2, районної лікарні № 2, магазинів та об’єктів соцкультпобуту. В 1979 році управління каналу «Дніпро - Донбас» подарувало нове двоповерхове приміщення селищної ради. Перещепинці свято бережуть пам'ять про загиблих земляків та захисників Вітчизни. У 1988 році у центральному парку ім. Т.Г.Шевченка на братській могилі на місці знесеного старого пам’ятника збудовано меморіал загиблим воїнам. У парку Пам'яті у 1988 р. встановлено пам’ятний знак на братській могилі загиблих в роки громадянської та Великої Вітчизняної воєн. На вулиці Садовій, перейменованій на вулицю імені І.Х.Мотуза в честь Героя радянського Союзу - пам’ятний знак. Навіки застиг на постаменті в парку ім. Т.Г.Шевченка літак – винищувач, а в 2009 році на честь афганської дружби ветеранів – інтернаціоналістів встановлена стела.
    Про події страшного Голодомору 1932 - 1933 років в пам'ять про жертви у Парку Пам’яті встановлено у 2007 році сіру гранітну брилу, на тлі якої чорніє Хрест, як символ вічного покаяння перед невинними жертвами.

   Стала до ладу нова сучасна АТС на 1000 номерів, встановлено вишки для покращення мобільного зв’язку та телевізійну вишку для підвищення якості прийому телевізійних приймачів, працює мережа кабельного телебачення і проведено роботи по встановленню швидкісного інтернету. В місті і за його межами збудована мережа автозаправних станцій та пунктів технічного обслуговування автотранспорту, автомийка. Нове сучасне приміщення отримали міське відділення міліції та філія ощадбанку. На залізничному вокзалі проведена реконструкція і ремонт будівель і території.   Після реконструкції і ремонту змінилися невпізнанно районний будинок школяра, районна школа мистецтв, професійний ліцей і молодіжний готель, школа – інтернат для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, школи і дитячі дошкільні установи міста, усі вони газифіковані, у більшості з них – автономне опалення.

   Постановою Верховної Ради України від 13 січня 2000 р. №1383-XIV селища міського типу Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області віднесено до категорії міст районного значення.    Гордістю і окрасою Перещепиного став відкритий у 2007 р. Спасо-Преображенський храм, який вражає витонченістю форм.

   Після капітального ремонту 29 вересня 2018 року урочисто відкрито базовий центр культури і дозвілля.   З 2019 року в Перещепиному почав працювати унікальний олійноекстракційний завод.

   В процесі децентралізації Перещепинська міська рада об’єдналася з Голубівською, Багатською, Керносівською, Шандрівською і Михайлівською сільськими радами та 29 квітня 2018 року відбулися вибори до Перещепинської міської об’єднаної територіальної громади. Територія громади на даний час складає 573.9 км². Населення 21305 осіб.

 Перещепине звеличили:

• В 1940 за досягнуті виробничі успіхи бригадири М.Ф.Сачава й Ф.І.Уродливий були нагороджені орденом Леніна. Л.А.Білоконя й П.Ю.Коваленка нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
• За виявлену відвагу і стійкість у боротьбі з фашистськими загарбниками Радянський уряд нагородив 458 перещепинців орденами і медалями, а льотчику I.X.Мотузу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За роки війни він здійснив близько 400 бойових вильотів, збивши 24 ворожі літаки.
• В 1947-1949 рр. група трудівників села була удостоєна високих урядових нагород. Серед них В.І.Болоховець і 3.К.Сачава з колгоспу ім. Дзержинського та Г.Г.Вовк з колгоспу «Зоря» удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. Цього почесного звання удостоєно також 8 колгоспників артілей «Перемога» і «Згода»: Н.П.Братусь, П.Ю.Троян, П.В.Дудка, М.Г.Забрудський, X. П. Білуха, В.С.Лях, Ф.І.Перепелиця, Я.М.Хижняк.
• За досягнення в розвитку сільського господарства в 1966 році артіль ім. Дзержинського занесена на обласну і районну Дошки пошани. 25 трудівників обох артілей нагороджено орденами і медалями Союзу РСР.
• Група вчителів відзначена значками «Відмінник народної освіти», а М.Р.Науменко нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
• У 1967 році голова спецгоспу ім. Дзержинського В.Ф.Степура був нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР, зав. молочно-тваринною фермою Г.Т.Олійник – орденом трудового Червоного Прапора.
• Агронома В.С.Мальченко нагородили орденом «Знак пошани» (1966 р.), вручено орден Леніна (1971 р.), присвоєно почесне звання «Заслужений агроном УРСР» (1972 р.), нагороджено золотою медаллю «За досягнуті успіхи в розвитку сільського господарства» ВДНГ СРСР (1975 р.).
• Бригадир тракторної бригади колгоспу «Зоря» В.І.Семенко нагороджений орденом Леніна; трактористи Дерев’янко Н., Рискаль І., комбайнер Горбачов Н. нагороджені державними орденами та медалями(1965 – 1970 рр.).
• Миколаєнко О.В. - почесна громадянка міста, заслужений працівник соціальної сфери, відмінник народної освіти, лауреат премії галузевої профспілки, нагороджена багатьма урядовими медалями і відзнаками, екс-голова Перещепинської селищної ради (1971 – 1984 рр.).
• Кравченко П.С. – почесний громадянин міста, заслужений працівник автомобільного транспорту України (1994 р.), нагороджений орденом «Знак пошани» (1976 р.), орденом «Дружби народів» (1986 р.), орденом «За заслуги» ІІ ступеня (1999 р.) та іншими нагородами.