26 квітня виповнюються 35-і роковини аварії на Чорнобильській атомній електростанції – трагедії, що сталася на українській землі та мала негативні екологічні наслідки для всього світу.

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа спричинена вибухом та подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС. В результаті найбільшої в історії людства техногенної катастрофи був повністю зруйнований атомний реактор, в навколишнє середовище потрапили радіоактивні речовини, хмару з якими рознесло загальною площею на 207,5 тисяч квадратних кілометрів. Площа радіаційного забруднення України становила 50 тисяч квадратних кілометрів у 12 областях. Трагедія не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров`я та психіку людей. За свідченнями фахівців, ця трагічна подія змінила долю людства на 24 тисячі років – саме стільки триває період напіврозпаду радіоактивного плутонію, та сотні тисяч вимушених переселенців з Чорнобильської зони. Чорнобильська аварія стала не тільки величезною трагедією та найбільшою екологічною катастрофою ХХ століття, а й уроком всьому людству, показавши, що ядерна енергія, яка вийшла з-під контролю, не визнає кордонів. І лише завдяки мужності та самовідданості робітників, вчених, військових й добровольців, які ризикуючи своїм життям і здоров`ям, виконали в 1986 році безпрецедентні за своїми масштабами та складністю роботи з екстреного усунення наслідків цієї аварії, вдалося уникнути більш жахливого сценарію розвитку катастрофи. Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців та мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім й першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, й Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Радіаційний стан територій, що зазнали радіоактивного забруднення після аварії, за три минулих десятиліття дещо поліпшився. Цьому сприяли природні процеси та здійснені заходи із запобігання винесенню радіонуклідів за межі зони відчуження, подолання наслідків аварії у сільськогосподарському та лісогосподарському виробництві, проведення дезактиваційних робіт. Запроваджені заходи призвели до зниження рівнів опромінення людей, які проживають на цих територіях.

В Україні функціонує система медичного нагляду за постраждалими після аварії на Чорнобильській АЕС, що складається із щорічної диспансеризації, амбулаторного, за показаннями, стаціонарного лікування й реабілітаційних заходів у санаторно-курортних умовах та реабілітаційних центрах.

З кожним роком кількість визнаних хворими серед постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС: ліквідаторів, евакуйованих, проживаючих на території радіоекологічного контролю, дітей та підлітків, які народилися від батьків -1-3 групи, онуки потерпілих не зменшується. Особливо відмічається велика статистика хвороб, пов`язана зі злоякісними новоутвореннями.

Минають роки, але незмінним залишається одне – найглибша повага до людей, які віддали найцінніше – своє життя та здоров`я.

Щорічно 26 квітня – є днем пам`яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму ліквідаторів, пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам`яті українського народу!